"Людей роками тримають у рабстві": як працює система торгівлі людьми на Харківщині

За шість місяців 2021 року в Україні Національна поліція завела 130 кримінальних справ за фактом торгівлі людьми. За даними неурядових правозахисних організацій, за цей же період від цих злочинів постраждали 511 осіб. Справжня ж статистика набагато вище, відзначають експерти. Люди потрапляють у фактичне рабство різними способами: когось вербують на вулиці, тоді як інших заманюють за допомогою інтернету.

Новини.LIVE Kharkiv поспілкувалося з експертом "Центру протидії торгівлі людьми" Ігорем Тридубом, який курує роботу в Харківській області. Він розповів, з чого складається процес торгівлі людьми та що потрібно робити, якщо ви опинилися в рабстві.

Люди перебувають у рабстві роками

7 грудня 2021 року Краснокутський районний суд Харківської області розглянув справу за фактом торгівлі людьми громадянином України. У вироку говориться, що у фактичному рабстві у чоловіка перебувало 12 осіб – один з них більш як 10 років працював тільки за їжу.

За даними суду, взимку 2011 року один з потерпілих зустрівся з обвинуваченим в селищі Шуби Богодухівського району і попросив допомогти йому з роботою. Зловмисник погодився і пообіцяв жертві вигідні умови: високу зарплату, проживання та харчування. Для цього потерпілому потрібно було приїхати за вказаною адресою. Коли він туди прибув, то обвинувачений поселив його в кімнату без мінімальних умов для життя.

10 років злочинець змушував його виконувати сільськогосподарські роботи, при цьому зарплату чоловік не отримував. На таких же умовах обвинувачений утримував ще 11 осіб, поки в березні 2021 року його не затримали. На суді він свою провину визнав і в підсумку йому винесли вирок за ч. 1 і ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України (Торгівля людьми). Суддя призначив йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна з випробувальним терміном у три роки.

Подібні випадки – не поодинокі, зазначає Ігор Тридуб. Весь процес незаконної експлуатації людини він ділить на чотири пункти: вербування, переміщення, утримання і безпосередньо експлуатацію.

Крок перший. Вербування

Зловмисники шукають жертв усіма можливими способами, розповідає експерт. Людей заманюють високими зарплатами, відмінними умовами, які часто перевищують очікування здобувача.

"Вербувальники часто пропонують дуже хороші умови роботи. Спочатку вони запитують про очікування людини, а потім кажуть, що готові дати, наприклад, в два рази більше: "Все що хочеш – зробимо, будь-яку зарплату дамо", – розповів Тридуб.

Серед головних форм вербування він виділяє наступні (від більш популярних до менш):

• Соціальні мережі та інтернет. Viber, Telegram, Instagram, Facebook, OLX, Work.ua та інші.
• Особистий контакт. Через знайомих або за особистим зверненням.
• Фірми-посередники. Їх використовують шахраї, які вербують людей для експлуатації за кордоном.
• Газети та друковані оголошення. Найбільш актуальні для соціально незахищених верств населення, у яких немає доступу в інтернет.

Крок другий. Переміщення

Після вербування обов'язково відбувається переміщення людини: або внутрішньо (територією України), або зовнішнє (за кордон). У першому випадку, людину везуть в інший населений пункт або в іншу область, де і передають безпосередньо організатору всього процесу.

"На всіх етапах задіяні різні люди. Тобто, вербують одні, перевозять – інші, а треті займаються утриманням та експлуатацією", – розповів Тридуб.

Крок третій. Утримання

За словами експерта, поширені чотири форми утримання: фізичне, психологічне, юридичне та грошове. Нерідко злочинець використовує відразу кілька обмежуючих способів.

Фізичний. Людей поміщають на територію, яка обгороджена великим парканом, колючим дротом, оснащена камерами відеоспостереження і охороняється людьми або собаками.

Психологічний. Коли жертва хоче припинити свою роботу та піти, її починають шантажувати, а іноді справа доходить і до загроз.

"У разі трудової експлуатації, кажуть щось по типу "якщо підете, то не отримаєте грошей / ми вас знайдемо / буде погано і вам, і рідним". У разі сексуальної експлуатації найчастіше тиснуть на сором, погрожують, що поширять фотографії та відео з цією людиною", – поділився Тридуб.

Юридичний. В такому випадку у жертви забирають всі документи, що засвідчують особу. Якщо людину заманили за кордон, то цей фактор може стати вирішальним, адже без документів він не зможе повернутися в рідну країну. Якщо ж розглядати випадки внутрішньої торгівлі людьми, то жертві погрожують, що на нього візьмуть кредит і просто тиснуть на факт, що без документів він далеко не піде.

Грошовий. Спочатку жертві можуть щось дати (інструменти, гроші) або надати якусь послугу (оформлення необхідних документів) з умовою, що після за це доведеться відпрацювати. Потім під час експлуатації на людину починають "вішати" все більше і більше "боргів".

"Кажуть, мовляв, щось не так зробив, щось зламав, нібито через нього власник зазнає збитків. І змушують відпрацьовувати – тривати це може роками. Наприклад, з березня 2020 року Національна поліція в Харківській області зафіксувала 3 факти внутрішньої торгівлі людьми та ось один з постраждалих п'ять років був у такому рабстві, не залишаючи територію. На нього якісь "борги" навісили: то курка втекла, то корова молока мало дала", – розповів експерт.

Крок четвертий. Експлуатація

Заключний етап складається безпосередньо з експлуатації людини і отримання прибутку за допомогою його безкоштовної праці. Види такого рабства можуть бути абсолютно різними, розповідає Тридуб.

Серед випадків трудової експлуатації найчастіше жертви працюють на будівництвах (в основному як різноробочі), полях (збір сезонного врожаю) і сільськогосподарських угіддях (спостереження за живністю). За кордоном людей теж в основному відправляють на будівництва або ж на заводи (від велосипедних до автомобільних).

Також у Харкові в 2016-2018 роках був "бум" випадків, коли людей під виглядом роботи кур'єром заманювали в Росію і змушували брати участь у наркоторгівлі.

"Відгомони цього ми бачимо і зараз: більше 3 000 українців і українок були затримані в Росії за це – частина з них сидить там, частина екстрадовані сюди. Частину цих людей визнали потерпілими у кримінальних справах на території України – деяким дали навіть державний статус постраждалих від торгівлі людьми. Але на термін це ніяк не впливає", – розповів Тридуб.

Поодинці подібні випадки спостерігаються і зараз, зазначив експерт, тільки тепер люди потрапляють за грати в інших країнах: Італії, Греції, Іспанії, Туреччині, Китаї і Таїланді.

"В останніх двох випадках все набагато гірше – в Китаї і Таїланді за поширення наркотиків передбачена смертна кара. І частина українців, на жаль, таким чином закінчили свої життя", – поділився правозахисник.

Також для Харкова актуальні випадки незаконного використання праці в реабілітаційних центрах для алко- і наркозалежних. Нерідко пацієнтів змушують працювати з ранку й до вечора, не надаючи ніякого лікування.

Крім цього, відомі випадки і сексуальної експлуатації. Найчастіше людей змушують займатися безпосередньо наданням сексуальних послуг, рідше – вони беруть участь у виготовленні порнографії або безкоштовно працюють на вебкамі.

Як вибратися з рабства

Якщо людина опинилася в рабстві, Ігор Тридуб радить усіма можливими способами шукати варіант втечі. За його словами, найчастіше загрози зловмисників ніяк не обґрунтовані, тому що за фізичну розправу над людиною "світить" більш серйозний термін. Не страшно тікати і без документів, тому що паспорт можна відновити.

"Офіційно, без документів нікуди виїхати не вийде, але практика показує, що тільки поїздом складно скористатися. По електричках ніхто особливо не ходить і не перевіряє, те ж саме в автобусах. В крайньому випадку, можна піти пішки", – розповів він.

Після втечі необхідно дати сигнал про допомогу: або правоохоронцям, або в неурядові правозахисні організації.

"Рекомендую відразу звертатися не до патрульних, а до Департаменту міграційної поліції. Там співробітники спеціалізуються саме на протидії торгівлі людьми – там знають, як кваліфікувати ці злочини, на що звертати увагу і як розмовляти з потерпілими. Якщо це сталося за кордоном, то насамперед потрібно йти в посольство або консульство", – розповів він.

Тридуб поділився спостереженням, що найчастіше в торгівлі людьми як постраждалі виступають люди з соціально незахищених верств, які боятися або не хочуть комунікувати з правоохоронними органами. Їм допомагають якраз неурядові організації за типом "Центру протидії торгівлі людьми".

"У них є велика недовіра як до поліції, так і до державних органів, оскільки в якийсь момент їх права були ущемлені. А ось в неурядові організації такі люди часто звертаються із задоволенням – після чого ми виступаємо якимись медіаторами між ними і правоохоронцями", – розповів експерт.

Також він радить завжди пам'ятати кілька номерів телефонів друзів або родичів, з якими потрібно зв'язатися при першій же можливості після втечі.

Як не стати жертвою шахраїв

Спочатку, варто розуміти, що будь-яке неофіційне працевлаштування може містити певні ризики: якщо роботодавець вас обдурить, то вдатися до допомоги букви закону буде важко.

Відразу зрозуміти, що перед вами шахрай – досить складно, каже Тридуб. Однак, він дав кілька порад, які можуть вберегти від попадання на гачок. По-перше, не можна віддавати роботодавцю паспорт.

"Паспорт громадянина України – це власність ваша і держави. І все. Передавати його комусь не можна, хіба що представникам влади. Роботодавцю ваш паспорт не повинен бути потрібен, достатньо ксерокопії. Тому, як один із заходів: робите ксерокопію і ходіть з нею", – порадив експерт.

Друга порада: уважно прочитати договір, після чого взяти його копію і відправитися з нею до юриста. Тридуб зазначає, що є багато організацій, які безкоштовно перевірять його і проконсультують Вас з усіх сумнівних моментів.

"Якщо роботодавець якусь інформацію від вас приховує, наприклад, про законність роботи – не показує свої документи, не говорить про свою реєстрацію – це повинно викликати підозри. Те ж саме, якщо він не дозволяє взяти договір, щоб почитати його вдома – це ж не інтелектуальна власність роботодавця", – каже експерт.

Підсумовуючи, Тридуб зазначив той факт, що найчастіше люди не розуміють, що перебували у фактичному рабстві. Нерідкі випадки, коли правоохоронці виявляють якусь ферму, де утримували людей, і більшість з них вважали, що їх просто "кинули" або обдурили. Через це та багато інших факторів реальна статистика торгівлі людьми невідома. Але тільки за даними "Центру протидії торгівлі людьми" (а існують і інші організації, у яких своя статистика) – в Харківській області за 2021 рік виявили 56 жертв, які перебували в рабстві тієї чи іншої форми.